Початок року приніс один із найгучніших кадрових сигналів у силовому блоці. Інформація про можливу відставку голови СБУ Василя Малюка викликала гостру дискусію в політичних, військових і експертних колах.
За даними з медіа та парламентських джерел, Василь Малюк погодився подати заяву про відставку після кількох консультацій із президентом Володимиром Зеленським. Документ планують офіційно оприлюднити 5 січня.
Формально процедура ще не завершена. Для звільнення очільника СБУ та призначення нового керівника необхідне голосування Верховної Ради — щонайменше 226 голосів. Водночас співрозмовники в парламенті зазначають: наразі така підтримка не є гарантованою.
У близькому оточенні Малюка схиляються до думки, що рішення стало наслідком політичних суперечностей довкола Служби безпеки та напруженої взаємодії з іншими силовими структурами під час низки резонансних розслідувань у столиці.
На тлі цих подій у середовищі військових і громадських активістів з’явилися публічні звернення на підтримку Малюка. Їхні автори наголошували на важливості збереження стабільного керівництва спецслужби в умовах війни.
За попередньою інформацією, після відставки виконуючим обов’язки голови СБУ може стати генерал Євген Хмара, який нині очолює Центр спеціальних операцій “А”.
Внутрішні ротації: до чого це може призвести
Народний депутат України Олексій Гончаренко вважає, що йдеться радше не про звільнення, а про внутрішню ротацію в межах спецслужби.
“Президент уже заявив, що Василя Малюка переводять на іншу посаду. Загалом складається враження, що в СБУ відбувається ротація: Євген Хмара, який нині очолює Центр спеціальних операцій “А”, може стати головою СБУ, а Малюка переведуть до цього ж центру”, — зазначив Гончаренко.
Водночас депутат підкреслює: будь-які кадрові зміни на чолі спецслужби неможливі без рішення парламенту.
“Щоб звільнити голову СБУ і призначити нового, потрібне голосування Верховної Ради. Я принципово з початку цього скликання не голосую за призначення і відставки, які пропонує Зеленський”, — наголосив він.
Попри власну позицію, Гончаренко визнає, що влада має шанси зібрати необхідну кількість голосів.
“Є велика ймовірність, що “Слуги народу” зберуть потрібну кількість голосів і всі рішення будуть проголосовані”, — додав нардеп.
Окремо він пов’язує кадрові перестановки із ширшим політичним контекстом.
“Ми спостерігаємо масштабні кадрові зміни. Це виглядає так, ніби президент починає підготовку до виборів. У якому форматі й за яких умов — поки незрозуміло, але очевидно, що ці процеси не випадкові”, — підсумував Гончаренко.
Відставка Малюка: чому кадрові зміни торкнулися СБУ
Військовий експерт і колишній співробітник СБУ Іван Ступак звертає увагу на нелогічність ситуації з погляду управлінської практики.
“Коли відбуваються кадрові зміни, зазвичай є два сценарії. Або людину підвищують за надзвичайну ефективність. Або звільняють через серйозні претензії до роботи”, — пояснює експерт.
За його словами, другий варіант у випадку Малюка виглядає сумнівно.
“До останнього часу до Малюка не було системних претензій. Навіть критики не могли назвати конкретних провалів у роботі СБУ. Я не бачив серйозних закидів до його діяльності”, — зазначає Ступак.
На цьому тлі поява інформації про можливу відставку може мати політичні причини.
“У професійному середовищі давно говорять про складні міжособистісні розклади між керівниками силового блоку, зокрема між Кирилом Будановим і Василем Малюком. Тут може йтися не лише про ефективність, а й про внутрішні конфлікти”, — каже він.
Експерт також попереджає про ризики для самої Служби безпеки.
“Зміна голови СБУ — це щонайменше два–три місяці адаптації. У цей час структура переходить у режим самозбереження: мінімум ініціатив, максимум рутини”, — пояснює Ступак.
За його словами, така пауза неминуче впливає на ефективність роботи спецслужби в критичний для країни момент.
Чому звільняють Малюка: теорії та причини
Політолог Ігор Рейтерович вважає, що нинішні кадрові кроки є частиною тривалої проблеми з обмеженим кадровим резервом.
“Це історія ще з 2019 року. Людей із цієї умовної лави запасних вибувало більше, ніж приходило нових. Тому зараз президент фактично переставляє фігури на дошці, не ризикуючи залучати когось нового”, — зазначає Рейтерович.
За його словами, ключову роль відіграють сумніви щодо лояльності потенційних нових фігур.
“Зеленський намагається зробити систему більш централізованою і керованою, не змінюючи її логіки. Тому навіть гучні призначення відбуваються в межах старої моделі”, — пояснює політолог.
Своєю чергою Олег Постернак окреслює дві основні версії подій.
“Перша — особистий фактор. За інформацією джерел, Андрій Єрмак мав серйозні претензії до Малюка через відсутність підтримки в історіях із НАБУ та САП”, — каже Постернак.
Друга версія пов’язана з міжнародним контекстом.
“Кадрові ротації почалися після поїздки Зеленського до Мар-а-Лаго і контактів з американською стороною. Це може бути спробою очистити систему від фігур, пов’язаних зі скандалами навколо НАБУ, САП і справи Міндіча”, — зазначає він.
Експерт наголошує: вирішальним стане те, кого саме призначать новим очільником СБУ.
“Якщо це буде людина з орбіти Єрмака — тіньовий вплив зберігається. Якщо ж призначать фігуру позасистемну, наприклад Євгена Хмару, тоді можна говорити про спробу перезібрати матрицю влади”, — підсумовує Постернак.
Наразі ситуація залишається відкритою. Остаточне рішення залежатиме не лише від Банкової, а й від того, як проголосує парламент.
