Світ мистецтва сколихнув гучний скандал навколо південноафриканської художниці Ґабріель Ґолаят. Відома галерея Goodman несподівано припинила співпрацю з мисткинею саме тоді, коли вона опинилася під прицілом урядової цензури через свої роботи про Газу. Цей розрив відбувся на тлі підготовки Ґолаят до представлення національного павільйону ПАР на Венеційській бієнале 2026 року.
За інформацією Daily Maverick, художниця дізналася про завершення десятирічних відносин з галереєю під час Zoom – конференції 18 грудня минулого року. Іронічно, що новину повідомили саме в день фінісажу її виставки «Береніс» у Нью-Йорку. Ґолаят зізналася, що рішення керівництва Goodman стало для неї шоком, адже участь у бієнале є винятковою честю не лише для автора, а й для галереї, що його представляє.
Тиск на художницю посилився з боку держави вже за кілька днів після демаршу галереї. Міністр мистецтв і культури ПАР Гейтон Маккензі надіслав листа з вимогою змінити зміст ключового твору Ґолаят — «Елегії».
Про твір художниці «Елегія»
«Елегія» — це багатошаровий проєкт, що створювався протягом десятиліття. Остання версія твору присвячена вбивствам жінок та дітей у Газі з жовтня 2023 року. Проте робота охоплює значно ширший спектр трагедій:
- геноцид народів овахереро та нама німецькими військами в Намібії на початку XX століття;
- критичну проблему феміциду в сучасній Південній Африці;
- триваючі збройні конфлікти та їхній вплив на цивільне населення.
Міністр Маккензі пояснив свої дії спробою запобігти «захопленню» павільйону іноземним урядом. Вже 2 січня він офіційно скасував виставку, яка мала представляти країну у Венеції.
Про галерею Goodman
Поведінка галереї Goodman у цій ситуації виглядає контрастно на тлі її власної історії. Заснована у 1966 році, вона була символом боротьби з апартеїдом, відкриваючи двері для художників усіх рас попри дискримінаційні закони. У 2012 році інституція навіть відкрито протистояла політичному тиску, відстоюючи право на свободу вираження поглядів.
Сьогодні Goodman під керівництвом Лізи Ессерс має статус глобального гравця з представництвами у Нью-Йорку та Йоганнесбурзі. Проте ситуація з Ґолаят змушує арт – спільноту замислитися над тим, наскільки сучасні галереї готові захищати своїх митців у часи нової політичної турбулентності.
