Світовий енергетичний ринок відреагував на низку гучних дипломатичних сигналів наймасштабнішим падінням цін за останні два тижні. У вівторок, 17 лютого, котирування Brent та WTI опустилися до найнижчих значень з початку місяця, ігноруючи навіть локальні перебої у логістиці.
Головним драйвером здешевлення «чорного золота» став несподіваний прогрес у діалозі між Вашингтоном та Тегераном. Очільник іранського МЗС Аббас Аракчі публічно підтвердив узгодження базових принципів щодо ядерного питання. Навіть короткочасне блокування Іраном Ормузької протоки не змогло зупинити ведмежий тренд: ринок налаштований на деескалацію.
Паралельно інвестори пильно стежать за Женевою, де за посередництва Дональда Трампа тривають переговори між Україною та РФ. Можливе укладання мирної угоди створює очікування щодо зняття санкцій з Росії — одного з найбільших видобувників нафти у світі. Крім того, на фізичну пропозицію позитивно вплинуло відновлення робіт на родовищі Тенгіз у Казахстані.
Статистика торгів зафіксувала наступні показники:
- барель Brent втратив у ціні 1,8% ($1,23), впавши до $67,42;
- американська нафта WTI просіла на 0,9%, зупинившись на позначці $62,33;
- обидві марки оновили мінімуми поточного місяця.
Експерти зазначають, що фундаментальні показники попиту та пропозиції наразі відійшли на другий план, поступившись місцем політичним заявам.
Ціни на нафту, ймовірно, залишатимуться нестабільними, з різкими коливаннями в обох напрямках, зумовленими дипломатичними сигналами, а не чистими фундаментальними показниками попиту та пропозиції.
Попри падіння цін, геополітична напруга зберігається. Україна продовжує системно тиснути на енергетичну базу агресора — цього разу підтверджено успішні удари по Ільському НПЗ та портовій інфраструктурі в Тамані. Подальша динаміка котирувань залишається заручницею новин із переговорних кімнат у Женеві та Вашингтоні.
