Мужність, відвага, гідність і жертовність — саме ці риси виховують у вихованців Чернівецького військово-спортивного ліцею. За роки повномасштабної війни 14 його випускників віддали життя за Україну. Їхні портрети сьогодні висять у коридорі закладу — як болісне нагадування про ціну свободи.
«Кожна людина обирає свій шлях. Хтось мріє бути інженером, хтось — програмістом. А є ті, хто ще зі шкільної лави прагне стати захисником. Вони вивчають військову справу, дисципліну, йдуть служити. І, на жаль, багато з них уже ніколи не повернуться», — говорить заступник директора ліцею, полковник Василь Шило.
У стінах навчального закладу він показує стенд із портретами полеглих випускників: «Це не дошка пошани, це — пам’ять. Діти, які ще недавно сиділи в класах, жартували, мріяли про майбутнє. Тепер їх чотирнадцять. І за кожним — своя історія».
Останнім, чиє фото з’явилося на стіні, став капітан поліції Микола Николайчук, який загинув 21 вересня на Донеччині. Першим був Герой України Олександр Щербанюк — боєць Небесної Сотні, що загинув на Майдані у лютому 2014 року.
Полковник Шило згадує кожного з випускників поіменно: Дмитро Руснак із Чернівців загинув у 2015 році під час боїв у Луганській області, не доживши до 22 років. «Просто з випускного його забрали служити. Після повернення з Нацгвардії пішов на контракт. Гідна, світла дитина. Коли ми були на його похороні, священник сказав: “Погляньте навколо — стільки дорослих чоловіків. А загинула дитина…”»
Інший випускник, Ігор Ботвінко із Берегомета, загинув у 27 років. «Після поранень я повернувся з війни, пішов на цвинтар — і не впізнав кладовище. Воно виросло, як ніколи раніше. Приводжу туди учнів, щоб бачили: свобода має свою ціну», — каже полковник.
Серед полеглих і Павло Танигін із села Іспас, який загинув у 2022 році, не доживши місяць до свого 24-річчя. «Ми сиділи за одним столом на випускному. Маленький, але мужній, сильний, добрий — усі його поважали. Пішов добровольцем», — додає викладач.
У списку героїв — Василь Калинчук із Бережниці, який помер від поранень у 25 років; Вадим Навроцький із Хмельниччини, що загинув у боях біля Вовчанська; Віталій Кузик зі Слободи-Банилів, який служив прикордонником і загинув у вересні 2023 року; Богдан Михайлецький із Банилова — загинув під час авіаудару на Запоріжжі, за день до свого 21-річчя.
Також серед загиблих — Сергій Андрущак зі Сторожинця, Анастасія Горбачова з Чернівців, що полягла у Маріуполі у 2015 році, Віталій Маковійчук, Віктор Молоч та Віктор Домітращук, який загинув у день свого народження, виконуючи бойове завдання у Часовому Ярі.
«Більшість наших хлопців ішли на війну добровільно. Вони не чекали наказів, просто знали, що це їхній обов’язок», — говорить Василь Шило. — «І коли я бачу їхні портрети, думаю: ці діти зробили більше, ніж багато дорослих. Вони пожертвували своїм життям за Україну».
Зараз у військово-спортивному ліцеї навчається близько 140 учнів. За словами директора Руслана Федюка, до 60% випускників продовжують освіту у вищих військових навчальних закладах.
«Патріотизм для нас — не просто слово. Це частина виховання. Ми маємо більше військових предметів, ніж у звичайних школах: якщо “Захист України” там вивчають дві години на тиждень, то в нас — п’ять. Учні знають, як поводитися зі зброєю, як стріляти, як діяти в бою. У час війни це не просто навички — це потреба», — підкреслив директор.
У коридорах ліцею — тиша, яку перериває лише звук кроків. Біля стенду з портретами героїв учні зупиняються і довго мовчать. Для них ці фото — не просто минуле, а приклад мужності, який визначає їхній майбутній шлях.
