Періоди знеструмлення змушують студентів буквально боротися за кожну хвилину світла, адже навчання і побутові справи доводиться стискати між непередбачуваними відключеннями електроенергії.
Коли в гуртожитку вмикається електрика, день перетворюється на безперервну гонку: необхідно встигнути приготувати їжу, попрати, навести лад, виконати університетські завдання і паралельно закрити робочі обов’язки. Усі справи зосереджуються в короткий проміжок часу, і вимкнення світла миттєво зупиняє цей темп.
У моменти повної темряви побут різко сповільнюється: без доступу до інтернету та зв’язку майже неможливо працювати над навчальними проєктами. Навіть читання чи конспектування швидко втомлює, адже ліхтарики та павербанки розряджаються, а разом із ними зникає і можливість продовжувати будь-яку справу.
Час від часу студенти збираються разом, щоб поговорити, пожартувати або просто побути поруч. Водночас втому і холод часто складно подолати, і сил на такі зустрічі не вистачає. Студентські роки нерідко уявляють як безтурботний період, однак реальність різниться: хтось поєднує навчання з роботою, хтось бореться із проблемами здоров’я, а для тих, хто приїхав із окупованих територій, гуртожиток фактично став головним місцем проживання.
Авторка матеріалу мешкає у гуртожитку №2 Чернівецького національного університету, де навіть за звичайних умов вистачає труднощів. Через велику кількість мешканців гарячої води бракує – бойлер не встигає нагрівати її для приблизно 600 людей. Душові мають лише по чотири чоловічі та жіночі кабінки, тому без черги потрапити на теплу воду вдається не завжди.
Блекаути роблять ситуацію ще складнішою: бойлер без електрики не працює, а гаряча вода стає недоступною. Холодний душ перетворюється на щоденну необхідність. Для тих, хто має проблеми зі здоров’ям, як, наприклад, авторка з болями в колінах, це створює додаткові труднощі, адже переохолодження зводить нанівець лікування. Навіть після початку опалювального сезону у душовій все одно прохолодно, а дощова осінь у Чернівцях лише підсилює дискомфорт після вмивання.
Попри всі незручності, студенти продовжують адаптуватися до нових умов. Відсутність світла, інтернету й тепла стала частиною щоденного побуту, але молодь знаходить способи підтримувати один одного, зберігати ритм життя і вчитися витривалості. У гуртожитку формується не лише побутовий досвід, а й перші уявлення про дорослість.
Такі випробування стають своєрідними уроками, адже під час блекаутів студенти отримують перший справжній досвід самостійності, який, ймовірно, запам’ятається більше за підручники чи лекції.
