Літературний процес 2025 року виявив масштабні зрушення, що відображають і війну, і глобальні суспільні настрої, і зміну читацьких практик. У розмові на Радіо Культура літературознавиця та критикиня Богдана Романцова окреслила найпомітніші тенденції року. Пропонуємо їх у підсумкових десяти тезах.
1. Збільшення часу на друк
Попри складні обставини, що включають руйнування поліграфічних потужностей і блекаути, книговидання в Україні продовжує працювати, а Харків залишається головним центром друку. Через системні відключення електроенергії строки виробництва збільшилися з одного до двох-трьох місяців. Романцова зазначає, що затримки стали типовими, а черги на друк зростають.
«Якщо раніше я, як редакторка видавництва, мала закладати на друк книжки приблизно місяць, то нині йдеться мінімум про два місяці очікування», — говорить вона.
За її словами, статистика за перше півріччя 2025 року демонструє збільшення кількості виданих книжок. З’являються нові видавництва різних профілів. Водночас розвивається культура передпродажів, що допомагає видавцям фінансово й підігріває інтерес аудиторії.
2. Новий формат взаємодії видавництв і TikTok-блогерів
TikTok продовжує формувати читацькі тренди, посилюючи увагу до книг і їхніх авторів. Романцова згадує, що на Франкфуртському ярмарку організували спеціальну TikTok-зону. Видавці більш системно працюють із блогерами, а в окремих корпораціях навіть існують спеціальні підрозділи.
3. Автофікшн у центрі читацького інтересу
Читачі дедалі активніше переходять між жанрами, і поряд із художньою прозою зростає попит на автофікшн, есеїстику та військові тексти. Одним із найбільш очікуваних релізів став автофікшн Артура Дроня, що миттєво став бестселером. Популярність есеїстики Романцова пояснює обмеженим читацьким часом і потребою у фіксації досвіду війни. Серед авторів, що мають стабільний попит, вона називає Євгенію Кузнєцову, Ілларіона Павлюка, Тамару Горіха Зерня та інших.
4. Зростання уваги до поезії
Поезія, за словами Романцової, переживає помітне піднесення. Це стосується як друкованих видань, так і онлайн-поезії, що швидко поширюється в соцмережах. Вона пояснює це потребою короткої форми, яка допомагає впорядкувати думки. Серед найпомітніших імен — Ярина Чорногуз, Галина Крук, Юлія Мусаковська.
5. Попит на горор і фантастичні жанри
В умовах невизначеності читачі шукають тексти різного типу, включно з фентезі та жахами. В Україні відчутний вплив глобальних трендів: дуже популярними стали твори Ребекки Яррос, а також трилери й нуар. Парадоксально, але, за словами Романцової, у час війни читачі нерідко звертаються до хорору, щоб пережити «безпечний страх».
6. Потреба в історіях про людей
Паралельно з важкими темами посилюється попит на літературу, що дарує полегшення. Популярними є feel-good-романи українських авторів і переклади Саллі Руні. Це історії, що говорять із читачем просто й емпатично, відображаючи буденні труднощі та пошук рівноваги.
7. Нормалізація еротичної прози
2025 рік показав, що еротичні тексти перестали бути табуйованими. Романцова відзначає появу тематичних збірок і готовність видавців відкрито працювати з жанром без стигматизації.
«Тепер у нас у жіночих персонажів нижче шиї щось є», — іронічно коментує вона.
8. Дитяча література: повільний, але стабільний розвиток
Попит на дитячі книжки зростає, хоча сегмент розвивається повільніше. Серед факторів — конкуренція з нонфікшном і підлітковою літературою для дорослих читачів-батьків. Водночас напрямок зберігає свою стійкість.
9. Глобальний тренд на ескапізм
Goodreads Choice Awards засвідчив домінування фентезі, любовних романів та янгедалту. Західний читач прагне уникнути перенасичення реальними кризами, тож фантастика зміцнює свої позиції. Це вирізняє світовий ринок на тлі українського, де залишається високий запит на літературу факту.
10. Європейські тенденції: робота з минулим і деколонізація
У Європі помітний інтерес до літератури, що допомагає осмислити історичний досвід: популярні родинні саги, романи про XIX століття, тексти з деколоніальним і гендерним поглядом. Романцова зазначає, що ці тенденції перетинаються з українськими процесами, хоча в Європі війна в Україні не є центральною темою для читацьких запитів.
