Щороку 14 березня в Україні вшановують добровольців — тих, хто за покликом серця, без наказів і повісток, пішов боронити свою державу у найкритичніші для неї часи. Це день людей, які поставили власне життя на паузу, аби дати шанс на майбутнє своїй країні.
Історія добровольчого руху
Український добровольчий рух має глибоке історичне підґрунтя. Його коріння — у боротьбі за свободу ще з часів Київської Русі та козацької доби. Це і воїни Петра Сагайдачного, і гетьмани Хмельницький та Мазепа, і борці Армії УНР, УПА, Карпатської Січі. Вони передували сучасним добровольцям — тим, хто зі зброєю в руках став на захист України у XXI столітті.
Чому саме 14 березня?
Дату було обрано невипадково. Саме 14 березня 2014 року 500 бійців Самооборони Майдану вирушили на полігон у Нових Петрівцях для формування першого добровольчого підрозділу. Це стало відповіддю на російську агресію, яка розпочалася з окупації Криму та поширилась на Донбас.
Тоді чоловіки й жінки, які ще нещодавно стояли пліч-о-пліч на барикадах Революції Гідності, об’єдналися в бойові формування — відважно і рішуче. Протягом 2014–2015 років до складу добровольчих батальйонів увійшли тисячі українців, створено близько 40 таких підрозділів. Частина з них згодом інтегрувалась у структури ЗСУ, Нацгвардії та МВС.
Новий етап добровольчого руху
У 2022 році, на тлі повномасштабного вторгнення Росії, в Україні знову активізувався добровольчий рух. Громадяни масово записувалися до територіальної оборони та Збройних сил. Сотні тисяч людей — від підприємців до вчителів, від програмістів до митців — добровільно стали до лав захисників держави.
Сили територіальної оборони, сформовані з добровольців, стали надійною опорою в обороні регіонів та ключовим елементом спротиву в тилу.
Хто вони — українські добровольці?
Це ті, хто не чекав наказу. Хто залишив бізнес, наукову кар’єру, комфортне життя за кордоном, аби взяти зброю в руки. Хто не злякався невизначеності і небезпеки, а зробив вибір на користь країни. Хто ризикує, і, на жаль, часто — гине, аби інші могли жити.
Офіційне визнання
День українського добровольця встановлено Постановою Верховної Ради України №1822-VIII від 17 січня 2017 року. Це — день вшанування мужності, самопожертви та любові до Батьківщини. Свято покликане не лише віддати шану добровольцям, а й підтримати їх та їхні родини, зміцнити патріотизм у суспільстві.
Нині кожен українець, який допомагає армії, підтримує волонтерів, донатить на ЗСУ або сам тримає фронт, є частиною великого добровольчого руху.
День українського добровольця — це не просто дата в календарі. Це символ незламної волі, національного єднання та віри в перемогу. Символ тих, хто вмів і вміє обирати Україну.
