Рік, що минає, в українському візуальному мистецтві запам’ятався змінами, масштабними проєктами та появою нових інституцій. Разом із тим, він відзначився і значними втратами та відродженням давно забутого.
Журналістка Анастасія Курінська опитала ключових діячів мистецького середовища — Олесю Островську-Люту, Божену Пеленську, Володимира Чигиринця та Альону Карвай, щоб підсумувати найважливіші події року.
Законодавче визначення меценатства
Наприкінці року уряд погодив проєкт закону про меценатство, який уперше визначає на законодавчому рівні, що вважається меценатством, хто може виступати меценатом та бенефіціаром. Документ окреслює напрями підтримки, включно з реставрацією, створенням українського культурного контенту та оновленням матеріально-технічної бази закладів культури.
Очікується, що заохочення меценатів змінить модель партнерства між державою, бізнесом і суспільством, зробивши вклад у культуру вигідним і незалежним від державного бюджету.
Завдяки додатковому фінансуванню державні інституції зможуть реалізовувати більш амбітні проєкти та залучати експертів. Однак остаточне затвердження документа ще очікує на розгляд у Верховній Раді.
Феномен Ribbon International
У 2025 році український мистецький простір поповнився новою інституцією — Ribbon International. Вона позиціонує себе як некомерційна платформа для підтримки українського мистецтва через виставки, замовлення, публічні програми та гранти. Ключова ініціатива організації — “Фактура 10” під керівництвом Марти Кузьми.
Серед масштабних проєктів, які профінансував фонд:
- Виставка Вольфганга Тільманса та Бориса Михайлова “Парне катання” у Харкові
- Розмальований американською мисткинею Барбарою Крюгер потяг “Інтерсіті”
- Реконструкція інсталяції Янніса Кунелліса “Янніс Кунелліс, «Без назви», 1997/2025” у Києво-Могилянській академії
- Міжнародний проєкт “Коло невимовного” у Львові (Jam Factory, “Дім 42”, “Львівське радіо”, Машинна зала Львівської політехніки)
- Виставка Ай Вей Вея “Три ідеально пропорційні сфери та камуфляжна уніформа, пофарбована в білий колір” у Києві на ВДНГ
Ribbon активно співпрацює з впливовими інституціями у різних регіонах країни і забезпечує підтримку як для визнаних митців, так і для нових проєктів. Організація запустила грантові програми для митців (80 тисяч доларів) та для музеїв (150 тисяч доларів), а також open call для візуальних проєктів.
Одним із останніх проєктів фонду стала публічна звукова інсталяція Яреми Малащука та Романа Хімея “Перехожі”, яка має відбутися у Львові 21 грудня.
Повернення Марти Кузьми
Американська кураторка українського походження Марта Кузьма, яка у 1990-х очолювала Центр Сучасного мистецтва Сороса в Україні, повернулася у локальний мистецький простір через виставку “Коло невимовного” та реконструкцію інсталяції Янніса Кунелліса.
За словами Кузьми, реконструкція виставки Кунелліса символізує визнання впливу війни на митця, народженого у 1936 році в Греції, яка пережила Другу світову та громадянську війни.
Основу інсталяції складають церковні дзвони, датовані 1688–1925 роками, надані Музеєм дзвонів Замку Любарта та Софійським собором. Їхнє повернення у мистецтво підкреслює історичну пам’ять та культурну спадщину України.
2025 рік став для українського візуального мистецтва роком повернення забутого, закріплення нових фінансових і інституційних механізмів та запуску проєктів, які створюють платформу для майбутнього розвитку культурного середовища країни.
