Прогулюючись вулицями українського міста, можна одночасно побачити елементи культури різних регіонів України — Гуцульщини, Лемківщини, Бойківщини. Все це об’єднується через бісерні прикраси, насичені яскравими червоними, жовтими та білими кольорами.
Ґердани і силянки, а також інші прикраси, такі як кризи та котильони, нині переживають своє відродження. Вони не тільки використовуються як обереги для військових, але й продаються на аукціонах за донати, прикрашають повсякденний одяг та об’єднують покоління, передаючи культурну спадщину. Ксенія Гребеннікова та Ганна Ватаманюк-Проскуріна — дві майстрині, які продовжують народне ремесло, виготовляючи ці традиційні прикраси.
Ксенія Гребеннікова народилася серед бісерних прикрас і завжди відчувала певний гонор від їх носіння. Ганна Ватаманюк-Проскуріна, переїхавши на Буковину, дізналася про ці прикраси лише нещодавно, але це не завадило їй швидко зануритися в мистецтво бісероплетіння. Обидві майстрині створюють розкішні ґердани та силянки, працюючи з тисячами різнокольорових бісерин. Вони також відчувають захист, коли одягають свої прикраси, які мають великий енергетичний заряд і допомагають відчути глибину народної традиції.
Ксенія Гребеннікова та її бісероплетіння
У невеликій кімнаті Ксенії Гребеннікової розташовані десятки відтінків бісеру, що переливаються від сонячного проміння, яке ледве потрапляє в її помешкання. Майстриня працює над новим розетковим ґерданом, який відрізняється яскравістю та різноманіттям кольорів. Хоча це нетипова для неї робота, адже раніше вона займалася виготовленням силянок.
Ксенія родом зі Слобожанщини, і після переїзду на Буковину вона вирішила спробувати створити ці прикраси, натхнена місцевими традиціями. Її перші спроби виготовити одноколірні прикраси були успішними, але великі прикраси, такі як силянки та кризи, стали для неї справжнім викликом. Вона досліджувала, як можна поєднати велику кількість бісерин в одному виробі, і почала створювати справжні шедеври.
Ксенія, працюючи без верстата, виконує всі етапи роботи вручну. Це дає їй змогу більше відчути кожну прикрасу в руках, хоча процес займає більше часу. Вона виготовляє прикраси з різних регіонів України, вивчаючи їх історію та техніки плетіння. Її найбільше захоплюють буковинські прикраси, адже саме вони містять в собі багатий культурний зміст.
Майстриня зазначає, що бісероплетіння для неї є заспокійливим процесом. Вона любить працювати над кількома виробами одночасно, і кожен новий виріб приносить їй натхнення і відкриває нові можливості для творчості. Всі її роботи зберігаються або беруть участь у ярмарках, де шукають своїх нових власників.
Ксенія активно бере участь у благодійних акціях і розіграшах для підтримки Збройних сил України. Одну з великих криз вона продала на аукціоні за 7 тисяч гривень, і її придбала дружина загиблого військового з Чернівців Тетяна Тілєєва.
Ксенія розповідає, що для неї кожна прикраса має особливу енергетику. Вона вірить, що, одягаючи прикрасу, відчуває захист, а також носить традицію народу. Її колекція включає різноманітні силянки, котильони та ґердани, створені в стилі різних українських регіонів, таких як Лемківщина, Бойківщина, Коломия.
Вона також працює над великими репліками традиційних прикрас, наприклад, бойківського язика, що є яскравим символом народної культури. Ксенія ділиться своїм захопленням від того, що молодь та старші люди цікавляться такими виробами, а вона сама продовжує відтворювати та зберігати ці прикраси, що стали невід’ємною частиною української спадщини.
