Сергій Кушнірек із Чернівців, боєць 415-го батальйону 33-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, провів чотири безперервні місяці на одній позиції під Торецьком. Йому вдалося витримати постійні обстріли, півоточення, відсутність ротації й вийти живим. Його історію оприлюднила Чернівецька обласна рада.
З кухні — на фронт
До повномасштабного вторгнення Сергій працював кухарем у престижних ресторанах Чернівців. У жовтні 2024 року він добровільно приєднався до лав Збройних сил України. Після кількох місяців навчання потрапив до бойового підрозділу, який незабаром вирушив на фронт.
Чотири місяці в пеклі
Підрозділ Сергія приєднався до бригади “Холодний Яр”, яка вела бої за Торецьк. Перша ротація на позицію для нього та побратимів виявилася безстроковою — заміни не надійшло. Спершу ще приходили “бігунки” з харчами та боєприпасами, втім згодом шлях до позиції став надто небезпечним через постійні обстріли.
“Підходи накривали вогнем. Позиція залишилася фактично відрізаною. Доставку харчів та медикаментів здійснювали тільки дронами”, – розповідає Сергій.
Найбільш психологічно виснажливим стало повідомлення по рації: заміни не буде. У цей момент, за словами військового, з’явилося усвідомлення, що доведеться виживати самостійно — або прориватися, або залишатися до останнього.
Три доби на межі
Коли з’явилася можливість, Сергій разом із побратимом вирішив виходити. Вони пробиралися через посадки протягом трьох діб. За ними стежили ворожі дрони, дорога була вщент замінована, а під ногами лунали вибухи.
- Не зазнали жодного поранення чи контузії
- Вижили завдяки ретельному плануванню та навичкам маскування
- Несли з собою лише найнеобхідніше
“Я прощався з життям. Командир сказав: якщо за три дні не повернетеся — спишемо. Але ми вийшли”, – згадує Сергій.
Голос із тилу
Одразу після повернення він увімкнув телефон — там чекало голосове повідомлення. Його трирічний син уперше заговорив. Але батько не почув цього моменту наживо — у зоні бойових дій зв’язку не було.
Нині Сергій перебуває у короткій відпустці, поруч із дружиною та двома дітьми. Попереду — повернення до підрозділу, який продовжує боронити Україну. За виняткову витримку, рішучість і бойовий дух він був нагороджений відзнакою “Незламні”.
