Січень 2026 року став для Ірану черговим спалахом протестів проти ісламського режиму. Символом руху несподівано став принц Реза Кир Пахлаві – син останнього шаха Мохаммеда Рези Пахлаві, який втратив владу під час Ісламської революції 1979 року.
Народ виходить на вулиці, об’єднаний економічною стагнацією, санкціями та провальною політикою режиму. Люди вимагають відкату до “попередніх налаштувань”, згадуючи часи шаха як період відносної стабільності та свободи.
Витоки та династія Пахлаві
Родина Пахлаві з’явилася на політичній арені Ірану завдяки Реза-Хану Савадкухі, офіцеру шахської гвардії. Його походження – з переселенців Кавказу та кубанських козаків. У 1921 році Реза Хан очолив військовий переворот, а у 1925-му став шахом Ірану під ім’ям Реза-шах Пахлаві.
Прізвище Пахлаві мало нагадувати про доісламське минуле та династію Аршакідів. Новий шах намагався модернізувати країну, проте постійно стикався з британським та радянським впливом, а згодом – і з окупацією під час Другої світової.
Мохаммед Реза Пахлаві та суперечлива модернізація
Його син, Мохаммед Реза Пахлаві, успадкував престол після війни. Шах намагався поєднати демократію з модернізацією, провів економічні та промислові реформи, уклав вигідні нафтові угоди із західними державами та запустив ядерні проєкти. Країна відкривалася світу, але разом із тим корупція, репресії та амбіції шаха поглиблювали соціальну напруженість.
Ісламські аятоли, особливо на низовому рівні, сприймали реформи як посягання на свої права та вплив. Революційна хвиля 1978–1979 років об’єднала різні соціальні групи проти режиму, а шах, незважаючи на підтримку США та союзників, був змушений покинути країну 16 січня 1979 року.
Сучасні протести та роль принца Рези Кира Пахлаві
Зараз, через санкції, економічну стагнацію та корупцію в Ірані, населення згадує часи шаха як період відносної свободи та безпеки. Молодий принц, який більшість життя провів на Заході, став символом цих прагнень. Він не претендує на трон як постійний правитель, а пропонує тимчасове керівництво для проведення реформ.
“Іранці повинні продовжувати боротьбу та виходити на вулиці”, – закликав Реза Кир Пахлаві на початку протестів.
Його підтримка об’єднала людей різного віку та професій, включно з активними торговцями на базарах, і повернула тему монархії до національного дискурсу. Портрети принца з’являються на мітингах, а гасла звучать: “Хай живе шах!” та “Пахлаві повернеться”.
Завдяки легітимності спадкоємця, у Ірану з’являється шанс на перехідний період реформ та повернення до більш стабільних та відкритих часів, що нагадують початок 1950-х років.
