Після відходу Сергія Реброва з посади головного тренера збірної України наприкінці квітня футбольна дискусія не вщухає. У центрі обговорення – не лише імена потенційних наступників, а й те, якою взагалі має бути філософія нового штабу.
Поки в УАФ офіційно не називають жодного кандидата, серед найбільш реальних варіантів фігурують Мирон Маркевич, Ігор Йовічевіч та Андреа Мальдера. Водночас сам Ребров, за наявною інформацією, залишиться в структурі асоціації – як віцепрезидент і член виконкому.
Кожен із претендентів має зовсім різний тренерський профіль. Маркевич уже очолював збірну у 2010 році, хоч і недовго – лише чотири матчі. Його останнім місцем роботи були львівські Карпати у сезоні 2023-2024.
Йовічевіч натомість добре інтегрований в український футбол. Він працював із Шахтарем, Дніпром-1 і Карпатами, а нещодавно залишив польський Відзев Лодзь. Його вважають одним із найгнучкіших тактично спеціалістів серед доступних кандидатів.
Третій варіант – Андреа Мальдера. Він працював у штабі збірної України під керівництвом Андрія Шевченка, а також був залучений до тренерських структур Брайтона і Марселя. Втім, самостійного досвіду роботи головним тренером у нього немає.
Чернівецькі футбольні експерти, коментуючи ситуацію, фактично розділилися у підходах до вибору.
Перший капітан збірної України Юрій Шелепницький скептично оцінює перспективи іноземного призначення.
“Можна, звісно, розглядати і тренерів з-за кордону, але чи погодяться вони зараз працювати в Україні – велике питання. До того ж робота в збірній відрізняється від клубної: команда збирається лише на кілька днів перед матчами, і за цей короткий час потрібно підготуватися до конкретної гри.
Тому навряд чи тренер, який не має жодного стосунку до українського футболу, одразу дасть результат. Швидше це може бути фахівець, який уже працював в Україні, наприклад Йовічевич”, – вважає він.
На його думку, ключова роль тренера полягає не лише у тактиці, а й у формуванні складу під власну ідею гри. І саме це визначає результат, а не гучне ім’я.
Іншу позицію озвучує ексфутболіст і функціонер Валерій Королянчук. Він робить ставку на більш перспективне та довгострокове рішення.
Йовічевіч для нього – оптимальний баланс досвіду і віку, тоді як Маркевич, попри авторитет, уже не розглядається як стратегічний варіант через 75 років.
“Йовічевич – хороший, перспективний тренер. Маркевич теж досвідчений фахівець, але нам потрібне рішення на перспективу – на два, а краще на чотири роки, з огляду на відбір до чемпіонату Європи та світу.
Тому я б зробив ставку на Йовічевича. Також не варто забувати про Петракова – він фанат своєї справи і вже доводив це результатами зі збірною”, – пояснює Королянчук.
Окремо він пропонує власний рейтинг кандидатів: Йовічевіч – перший, Петраков – другий, Маркевич – третій.
Таким чином, дискусія про нового тренера збірної зводиться не лише до прізвищ. Йдеться про вибір між досвідом, молодою енергією та довгостроковою стратегією розвитку команди.
