Проведення пошукових робіт та ексгумація останків загиблих поляків беззаперечно доводять визнання Україною подій Волинської трагедії.
Таку позицію озвучив керівник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров під час спілкування з журналістами Польського агентства преси (PAP).
У ході інтерв’ю представники медіа сусідньої держави закинули керівнику установи, що офіційний Київ буцімто заперечує цей трагічний історичний епізод.
«Я вважаю ці звинувачення безпідставними. Діалог між істориками триває, і за останні півтора року спостерігається найбільший прогрес у пошукових та ексгумаційних роботах порівняно з попередніми роками. Це пряме свідчення того, що українська сторона визнає Волинську трагедію», – запевнив Алфьоров.
Посадовець підкреслив, що практика видачі відповідних дозволів триватиме надалі. Очільник відомства зауважив, що за останні вісімнадцять місяців фахівці зафіксували рекордні результати у сфері дослідження поховань за тривалий час.
Попри це, керівник інституту акцентував на ширшому часовому сприйнятті тих подій українською стороною – із 1939-го по 1947 рік. Цей період охоплює Другу світову війну, тиск тоталітарного комунізму та конфлікти між цивільними й військовими формуваннями.
«Звісно, ми також вшановуємо пам’ять жертв Катинського розстрілу, жертв операції „Вісла“ та жертв Волинської трагедії 1943 року і всіх її наступних епізодів, коли наші два народи, позбавлені власної державності, боролися за свої права під багнетами нацистського та комуністичного режимів», – додав посадовець.
Журналісти також поцікавилися ставленням глави УІНП до діяльності УПА та ролі Степана Бандери. Спікер закликав залишити минуле науковій спільноті й припинити політичні спекуляції довкола історичних постатей.
Втім, представники PAP традиційно проігнорували дії польської Армії Крайової, чиї лідери зараз увіковічнені в топонімах та монументах Польщі. Її бійці безпосередньо причетні до масових убивств українського цивільного населення на землях Закерзоння у воєнні роки.
Нещодавно польський лідер Кароль Навроцький оголосив про намір забрати у Президента України орден Білого Орла. Приводом став український державний указ щодо присвоєння одному з підрозділів ЗСУ імені «Героїв УПА».
Реагуючи на цей крок, Володимир Зеленський повернув орден Білого Орла назад до Варшави за допомогою сервісу «Нова пошта».
Нині міждержавний діалог Києва та Варшави опинився в епіцентрі серйозної політичної кризи. Сусідня країна вже висуває категоричні ультиматуми щодо блокування євроінтеграції України, якщо українці не припинять героїзацію діячів ОУН та УПА.
Чому Польща упереджено розглядає події на Волині 1943 року
Зазначимо, що щорічно 11 липня польська сторона офіційно відзначає День пам’яті жертв цієї трагедії, використовуючи термін «волинська різанина».
Польська історіографія та політикум воліють аналізувати криваве протистояння 1943 року ізольовано від контексту світової війни, хоча до ескалації доклали зусиль радянські агенти.
Вимагаючи каяття від українців, Варшава замовчує війну 1918–1919 років, репресивну передвоєнну пацифікацію та збройні напади на українські поселення Надсяння і Холмщини у 1941–1944 роках.
Криваві акції тривали і в 1945 році. Згодом корінне українське населення цих регіонів примусово депортували до УРСР, а решту громадян вивезли на захід Польщі під час етнічної чистки «Вісла» у 1947 році.
Вітчизняні дослідники наголошують: значну частину нападів на польські села коїли замасковані під націоналістів спецзагони радянського НКВС.
