Українська політична сцена втратила одну зі своїх помітних фігур – Степан Кубів помер у віці 63 років. Звістка про його смерть стала несподіваною і вже викликала публічні реакції від представників влади та колег у парламенті.
Про трагічну подію повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. У парламенті та політичних колах одразу почали висловлювати співчуття родині та близьким колишнього урядовця.
Кубів залишив по собі багаторічний слід у державних інституціях – від банківського сектору до урядових посад і роботи в парламенті. Його кар’єра охоплює різні етапи сучасної української історії.
Від фінансового сектору до регулятора
Майбутній політик народився 19 березня 1962 року в селі Мшанець на Тернопільщині. Освіту здобував у Львові: спершу закінчив математичний факультет Львівського університету, згодом отримав економічний фах у Львівській політехніці.
До приходу у велику політику він працював у банківській сфері та очолював львівський «Кредобанк» у 2000-2008 роках. За цей період фінустанова суттєво розширилася та увійшла до групи великих банків за класифікацією Національного банку України.
Поворотним моментом стала весна 2014 року. 24 лютого його призначили головою Національного банку України. На цій посаді він перебував недовго – до червня того ж року, після чого залишив регулятора, щоб повернутися до політичної діяльності. Саме на період його керівництва припав випуск банкнот номіналом 50, 100, 200 і 500 гривень із його підписом.
Майдан, уряд і робота у парламенті
Події Революції гідності стали ще одним важливим етапом його біографії. У 2013-2014 роках Кубів виконував функції коменданта Будинку профспілок на Майдані Незалежності в Києві, беручи участь в організації протестного руху.
У 2016 році він повернувся до виконавчої влади вже на найвищому рівні – очолив Міністерство економічного розвитку і став першим віце-прем’єр-міністром України. На цих посадах працював до серпня 2019 року.
Парламентська кар’єра Кубіва була не менш тривалою. До Верховної Ради він обирався тричі – у 2012, 2014 та 2019 роках. В останньому скликанні представляв «Європейську Солідарність» і працював у Комітеті з питань економічного розвитку.
У 2024 році Росія оголосила його у розшук, що додало ще один резонансний штрих до його політичного портрета.
Новина про смерть швидко викликала реакцію серед політичних соратників і колег. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив на внеску Кубіва у державні процеси:
З глибоким сумом сприйняв трагічну звістку про раптову смерть колеги – народного депутата України Степана Кубіва. Його досвід та внесок назавжди залишаться в історії нашої країни
У фракції «Європейська Солідарність» назвали його смерть значною втратою для політичної спільноти, підкресливши його участь у формуванні державницьких і європейських орієнтирів України.
Керівництво парламенту, народні депутати та працівники апарату Верховної Ради висловили співчуття родині та близьким покійного.








