У глобальному масштабі дерева здатні суттєво зменшувати міську спеку, але їхній ефект розподілений вкрай нерівномірно. Найбідніші та найгарячіші міські райони, де температура становить реальну загрозу для життя, отримують від озеленення найменшу користь.
Дослідження показує: міський лісовий покрив у середньому знижує температуру приблизно на 0,15 градуса Цельсія. Це відбувається завдяки тіні та випаровуванню вологи з листя. Без дерев міста були б ще спекотнішими – приблизно на 0,31 градуса Цельсія в середньому – через ефект «теплового острова», коли бетон, асфальт і дахи накопичують і утримують тепло.
Вчені проаналізували близько 9 000 великих міст по всій планеті. Вони розглядали ділянки, що охоплюють приблизно 150 кварталів кожна. Масштаб дозволив оцінити реальний вплив зелених зон на температуру та щільність населення.
Результати показали, що близько 185 мільйонів людей у 31 великому місті вже відчувають помітне зниження температури – щонайменше на 0,3 градуса Цельсія – саме завдяки деревам у міському середовищі.
Втім, парадокс полягає в тому, що найбільш уразливі регіони практично не отримують цього «природного кондиціонування». У містах на кшталт Дакара, Джидди, Кувейта чи Аммана зелений покрив настільки обмежений, що понад 15 мільйонів мешканців фактично не мають доступу до охолоджувального ефекту дерев.
На іншому полюсі – міста, де дерева вже суттєво впливають на комфорт. Берлін, Атланта, Москва, Вашингтон, Сіетл і Сідней входять до переліку найбільш «прохолодних» мегаполісів, саме завдяки більш розвиненій зеленій інфраструктурі.
Дослідники наголошують: міста, особливо ті, що швидко нагріваються та мають нижчі доходи, потребують значно активнішого розширення лісистості. Інакше кліматична нерівність між різними урбанізованими регіонами лише посилюватиметься.
