В Україні запрацював оновлений підхід до відновлення багатоквартирних будинків і гуртожитків, що постраждали внаслідок російських ударів. Основною зміною стало передання громадам права самостійно розпочинати ремонт, визначати першочергові об’єкти та формувати переліки будинків для відновлення без додаткових погоджень.
За логікою Міністерства розвитку громад та територій, така децентралізація має прискорити роботи та дозволити оперативно реагувати на запити мешканців. Уряд погодив експериментальний механізм, у межах якого технічне обстеження та підготовчі заходи можуть вестися паралельно із запуском ремонтних процесів, що зменшує потребу в тривалих узгодженнях з обласними військовими адміністраціями.
Серед переваг нового підходу називають можливість ухвалювати рішення без довгих процедур, скорочення проміжку між обстеженням і стартом робіт, а також відсутність затримок, які раніше виникали через необхідність інституційних погоджень.
Зміни орієнтовані на пришвидшення ремонту, адже громади тепер можуть одночасно проводити огляд пошкоджених будівель, формувати документи та переходити до практичної реалізації робіт. Такий формат, як вважають у відомстві, мінімізує вплив бюрократичних процедур на строки відновлення.
«Росія щодня здійснює злочинні атаки зокрема й на житло. Ми передаємо громадам більше повноважень, щоб відновлення пошкоджених домівок відбувалося швидше. Ухвалення рішень на місцях дозволить громадам оперативніше визначати пріоритети та підтримувати родини, чиї домівки зруйнувала країна-агресорка», – підкреслив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
У практичній площині нова модель означає, що громади беруть на себе вибір об’єктів, формують переліки будинків та запускають ремонти без прив’язки до тривалих узгоджень. Завдяки цьому місцеві органи влади мають можливість діяти швидше та гнучкіше.
Відбір будівель, які увійдуть до програм відновлення, здійснюватиметься відповідно до інформації з Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Пріоритет визначатимуть за кількома критеріями: можливість швидкого ремонту, проживання соціально вразливих мешканців та необхідність мінімального втручання для забезпечення базової безпеки.
Такий підхід, наголошують у міністерстві, допоможе ефективніше спрямовувати ресурси на ті об’єкти, де результати відновлення будуть найоперативнішими і дозволять людям без зайвих затримок повертатися до звичного життя.
