Китай вивів напруженість у Тайванській протоці на новий рівень. Масштабні військові навчання навколо острова дедалі більше нагадують репетицію блокади, а санкції Пекіна проти американських оборонних компаній та жорсткі сигнали США і союзникам Тайбея підсилюють стурбованість у регіоні.
Репетиція блокади Тайваню
Наприкінці 2025 року Китай провів серію масштабних маневрів під назвою Justice Mission 2025. Ці навчання охопили акваторії з півночі, заходу та півдня від острова, фактично імітуючи часткове оточення Тайваню. За оцінками західних експертів, це були найбільші навчання після інциденту з візитом Ненсі Пелосі у 2022 році.
“Варто розуміти, що з 2022 року Китай проводить ці навчання системно. Це безпосередньо пов’язано з російською війною проти України. Китай фактично дав Росії політичний дозвіл і всю необхідну підтримку для ведення війни, а на нашій території почав відпрацьовувати власний сценарій вторгнення на Тайвань. Тобто, якщо не станеться щось абсолютно непередбачуване, рано чи пізно це вторгнення відбудеться”
Під час маневрів Китайська Народно-визвольна армія задіяла бойову авіацію, кораблі, ракетні війська та навіть катери берегової охорони. Акцент робився на відпрацюванні ударів по ключових цілях на Тайвані та контролі морських шляхів навколо острова.
У пікові дні навчань десятки китайських літаків і кораблів одночасно перебували в радіусі дії протиповітряної оборони Тайваню, змушуючи місцеві сили оборони перебувати в стані підвищеної бойової готовності.
Риторика та геополітичний контекст
Пекін офіційно назвав навчання “серйозним попередженням сепаратистським силам” та відповіддю на зовнішнє втручання. При цьому Китай наголошував, що дії є законними й не спрямовані на ескалацію. Водночас географія та сценарії навчань демонстрували протилежне.
“Окремо варто звернути увагу на заяву Китаю про те, що ці навчання спрямовані на протидію зовнішньому втручанню. Насамперед йдеться про Японію, яка відкрито заявила про готовність захищати Тайвань у разі нападу. Пекін демонструє готовність діяти одночасно на різних ділянках і проти різних держав”
Паралельно з військовим тиском Китай запровадив санкції проти американських оборонних компаній та топменеджерів, звинувативши США у втручанні у внутрішні справи Китаю. Це частина більш масштабної кампанії, спрямованої на зменшення залежності американської промисловості від китайських ланцюгів постачання, зокрема критичних мінералів, що використовуються для виробництва озброєння.
Системний тиск та потенційні сценарії
Китайська кампанія проти Тайваню включає як демонстрацію сили, так і системні кібератаки, що послаблюють критичну інфраструктуру острова. Justice Mission 2025 багато експертів сприймають як репетицію майбутньої блокади, а не як пряме вторгнення.
“Ключовим у цій стратегії є не кількість кораблів чи літаків, а здатність Китаю перекрити шляхи постачання до острова. За такого рівня постійного тиску Тайвань і його партнери змушені реагувати миттєво, а для союзників суттєво зростає ризик підтримки острова”
Аналітики вказують, що Пекін розглядає Тайвань як елемент національного відродження. Застосування сили залишається інструментом у його стратегічному арсеналі, але не обов’язковим кроком, аби не підірвати економічну стабільність Китаю і уникнути прямого зіткнення зі США.
Часові рамки потенційних силових сценаріїв аналітики пов’язують із другою половиною 2020-х років. Особливу увагу привертає 2027 рік, коли Китай може досягти рівня готовності для масштабної операції проти Тайваню. Водночас реалістичним виглядає ймовірний політичний варіант – після виборів на острові у 2028 році Пекін може спробувати отримати контроль без війни через прокитайський уряд, а силовий сценарій відкласти на середину 2030-х років.
Першим кроком у такому плані може стати не десантування, а поступова блокада, що дозволяє нарощувати тиск, перевіряти реакцію Тайваню, США та союзників, і водночас уникнути негайної великої війни. При цьому досвід Росії в Україні показав, що силові сценарії легко переростають у довготривалі економічно виснажливі конфлікти.
